Ответ: з України - ВСІ СЮДИ!
Хочу навести факти , величезне прохання до адмінів НЕ КОМЕНТУВАТИ ці факти .
Центральна вулиця міста Тернополя носить назву ,,проспект Степана Бандери ,,
Одна з вулиць , що примикають до центральної , має назву вулиця Вояків дивізії ,,Галичина ,,
Хто не знає , що це була за дивізія і чому там воювали українці , прошу прочитати про це .
Українська Дивізія військ СС "Галичина". Що ж це за формування з точки зору сьогоднішньої України, держави начебто незалежної і водночас невільної духовно? Пересічний українець знає про неї небагато, переважно із джерел спотворених, поданих імперською Москвою. Але пані історія – тітка невблаганна, яка рано чи пізно розставляє все на свої місця.
Брат йшов на брата за чужі інтереси
Йшла друга світова війна. Україна кривавилась між двома кровожерними імперіями. Ні одна із імперій не була зацікавлена в українцях як нації, а тільки, як гарматному м’ясі або лише в нашій території. Війська свого ми не мали, оскільки не мали власної держави, а доля бездержавної нації така, що всі її сини воюють у різних військових формуваннях і по різні сторони барикад. Так було у XX-му столітті під час першої світової війни, так сталося і пізніше. Брат йшов на брата за чужі інтереси.
Дивізія військ СС "Галичина" була створена вже після Сталінградської битви, коли не було сумнівів, що німецькі окупанти відійдуть, а прийдуть "совєтські", відійде Ґестапо, а прийде НКВД, компартія, тюрми, Сибір і все те, чим нас "почастували" самозвані "брати" в 1939 році. По-друге, Україна не була суб’єктом війни, а тільки її об’єктом, і лише ті, хто це розумів, усвідомлювали значення власних збройних сил, які, можливо, дуже стали би у пригоді по закінченні війни. Шахівниця геополітики могла би обернутися сприятливо для нас. Хто знає?
Досвід першої світової війни показав, як Україні придалися школені в австро-угорській армії Українські Січові Стрільці. Недарма ж народ співає до сьогодні стрілецьких пісень. А в умовах нової війни, де можна було отримати найкращий військовий вишкіл – в Червоній Армії, в якій не було жодної української дивізії чи полку, батальйону, навіть роти? Висновок напрошується сам – тільки німецька армія, на той час найбільш вишколена, найкраще озброєна, могла дати добру школу військової майстерності.
Звичайно ж, всі усвідомлювали, що ворог як "совєтський", так і німецький – одним миром мазані, а тому особливих надій, що ці – злі, а ті – добріші, не було. Ворога треба було бити, отже, паралельно творилися як Дивізія, так і Українська Повстанська Армія. Ці дві ланки однієї майбутньої армії розвивалися незалежно одна від одної і розуміли свою необхідність одна для одної. Вони, як дві колії для одного поїзда, торували шлях вперед – до свободи. Між ними також була взаємодія: повстанці допомагали дивізійникам розвідкою, дивізійники допомагали повстанцям зброєю, спорядженням. Німецьке командування про це і не здогадувалось. Багато офіцерських кадрів дала Дивізія для УПА. Роман Шухевич як головнокомандувач УПА розумів необхідність створення Дивізії і схвалював це.
Сьогодні, з точки зору сучасності, дуже легко аналізувати і розставляти всі крапки над "і", а в часи війни кожна людина думала, як вижити, як зберегти родину, домівку і скільки треба мати самоусвідомлення приналежності себе до народу, щоби не піти за стадом мобілізації до чужої армії, а вибрати власний свідомий шлях. От і пішов цвіт нації, студенство, недавні випускники гімназій, ветерани українських визвольних змагань 1918-1921 років, всі небайдужі – хто у загони УПА, а хто на збірні пункти Дивізії "Галичина". Зголосилося до Дивізії 82 тис. осіб, у тому числі Тернопільська, Бережанська і Чортківська округи дали 9558 чоловік, із них Тернопіль дав 3118 чоловік. Із Тернополя прийнято 1749 новобранців. Всього ж у табори підготовки потрапило 11 тис. 578 чоловік. Головою окружної комісії військової управи Дивізії в Тернополі був Осип Гринкевич, Бережанської округи – Франц Баб’як, а Чортківської – Василь Бабій.
У Львові, Станіславі і Тернополі відбулися урочисті офіційні проводи синів, батьків, братів у ряди Дивізії. У місті почалося все урочистим Богослужінням у греко-католицькій церкві Різдва Христового. У відправі прийняв участь, як розповідають очевидці події, хор із Дніпропетровська, волею долі і війни закинутий до Тернополя. Після цього відбувся загальний збір на тодішній вулиці Міцкевича, теперішній Театральній площі. Вишикувались три курені – Тернопільський, Бережанський, Чортківський. Всі усвідомлювали не роблену, офіційну, а справжню, щиру важливість і урочистість моменту.
Взагалі, "Галичина" воювала в складі німецької армії з умовою, що буде приймати участь у боях тільки на східному фронті. Цим вона відрізняється від інших формувань типу РОА – т. зв. "власовці", вірменські, азербайджанські, татарські, калмицькі військові формації (переважно батальйони), загони донських козаків і інші, які пішли на службу до німців без особливих політичних застережень і воювали там, де було вигідно німцям, і проти будь-яких антинімецьких збройних сил. Німці спробували застосувати кілька українських частин проти французьких партизанів-макі, як наші негайно ж перейшли на сторону останніх.
Солдати, а не кати!
Існує безліч спекуляцій навколо деяких моментів існування Дивізії. Одна із таких виникла, коли після англійського полону дехто із колишніх вояків захотів емігрувати до Канади і США. Але Канадський єврейський конгрес висловив протест проти в’їзду до Канади цих українців. От і імміграційний департамент Канади подав запит про минуле дивізії. Їх цікавило, чи була "якась підстава твердити про те, що дивізія брала активну участь у винищенні єврейського населення України". 4 березня 1950 р. британський уряд надіслав відповідь: "Під час перебування в Італії ці люди були перевірені радянською та британською місіями. Вони засвідчили, що не було і немає ніяких підстав припускати, що хтось із них боровся проти західних союзників чи був задіяний у злочинах проти людства. Їхня поведінка відтоді, як вони прибули до цієї країни, була гарною, і вони ніколи і ні в чому не виказали своєю поведінкою якоїсь причетності до нацистської ідеології... За свідченням спеціальної місії Військового відомства, що мала на меті перевірити цих людей, вони пішли добровільно воювати проти Червоної Армії з націоналістичних міркувань під час окупації Західної України, коли було підписано нацистсько-радянський пакт. Незважаючи на те, що комуністична пропаганда постійно намагається зобразити їх і багатьох інших біженців як "зрадників" і "військових злочинців", варто зазначити, що жодних звинувачень у воєнних злочинах не було висунуто ні радянським, ані іншим урядом проти когось із членів цієї групи".
Сьогодні ці мужні люди вже досить літнього віку і годі сподіватися, що вони отримають якесь визнання держави як ветерани другої світової. Не можна – дядя із Москви грізно покиває пальчиком і київський догідливий чиновничок злякано втягне голову в плечі. Немов ота черепаха при перших ознаках небезпеки. Згадаймо, яка піднялася істерика у ЗМІ Росії, коли Тернопіль насмілився, єдиний на всю Україну, увіковічнити Дивізію у назві вулиці.
Незважаючи ні на що, герої Дивізії СС "Галичина", як і герої УПА не потребують ніякої реабілітації. Матінка-історія все розставить на місця, всіх розсудить.
добавлено через 10 минут
А теперь еще один факт для русскодумающих апологетов России
В 1942!!! году против совдепии воевали такие формирования СС
Русские корпуса и дивизии СС
15-й (казачий) кавалерийский корпус СС
29-я гренадерская дивизия СС
30-я гренадерская дивизия СС
1001-й гренадерский полк абвера
Даже гитлеровцы были шокированы "подвигами" русских эсэсовцев из 29-й дивизии при подавлении Варшавского восстания - в то самое время, когда другие русские солдаты, в красноармейской форме, два месяца равнодушно наблюдали с противоположного берега Вислы за агонией обреченного города. 29-я русская дивизия СС заслужила столь одиозную репутацию, что немцы вынуждены были ее расформировать.
Советская пропаганда шла на любую ложь, чтобы откреститься от вопиющего факта: в боевых действиях на стороне Германии участвовало более миллиона!!!!!! советских граждан. Это соответствовало штатной численности примерно 100 стрелковых дивизий
Итак, в России, с ее традиционным культом патриотизма, после двадцати лет господства большевиков на стороне внешнего агрессора воевало в несколько раз больше граждан, чем во всех белогвардейских армиях, вместе взятых. Многовековая история страны, да и вообще история войн такого еще не знала. Ничего даже отдаленно подобного не было ни в одной другой стране-участнице Второй мировой войны.
Вот о чем нужно почаще напоминать политикам и журноламерам, пытающимся представить сталинщину чуть ли не законной формой существования Российского государства.
К концу 1942 года в составе немецкой армии воевали русские батальоны с номерами:
207,263,268,281,285,308,406,412,427,432,439.....
Только после поражения под Сталинградом немецкое руководство начало формирование добровольческих дивизий СС и к началу 1944-го года были сформированы украинская, литовская и две эстонских дивизии ваффен СС
И теперь еще один факт для тех , кто не согласен с Суворовым и его книгами .
Из выступления В.Молотова в Кремле апрель 1940 г. Передаем самые сердечные поздравления Советского правительства по поводу великолепного успеха немецкого вермахта. Танки Гудериана прорвались к морю у Абервиля на советском топливе, немецкие бомбы, которые сровняли с землей Роттердам, были начинены советским пироксилином, а оболочки пуль, которые поражали британских солдат, отступавших к шлюпкам у Дюнкерка, были отлиты из советского медно-никелевого сплава...
БЕЗ КОММЕНТАРИЕВ .
) присягу УПА весны 1945 года за присягу СС "Галичины" 1943 года.
